Кодеиновый сироп Lean напиток Lean (лин) где купить наркоту Гаврилов Посад

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.

Yo, чуваки и чувихи! Сегодня я вам расскажу свою историю, как я закладки свои делал, наглотался колес и на автобусе балдел, пока меня не выгнали из него бабки с костылем. Готовы к трипу? Тогда включайте GPS и следуйте за мной. Это было вчера вечером, когда я решил сделать пару опиух своим друзьям. Однако понимаешь, обычные наркотики уже не дают такого баса, как раньше. Поэтому я решил попробовать что-то новенькое. Прочитал в интернете про жидкий порох, который психануть дает. Закинул его в свою закладку и отправился в путь. Завалился я в дальнем кресле автобуса и взялся за сумку. Хотел быстренько сделать эту химию и почувствовать себя на седьмом небе. Расфасовал эфедрон по маленьким пакетикам и спрятал их глубоко в карманы. Автобус в это время тронулся, и я начал свою магию. Бам! После первого приема, я почувствовал, как эта гадость начала действовать. Мое сердце начало биться чаще, а в голове началась эйфория. Я погрузился в свой собственный мир, где все было идеально. Мысли путались, словно паззл, но мне было пофиг. Я хотел балдеть до утра. Но вдруг автобус остановился, и вошла бабка с костылем. Я понял, что мои красные глаза и беспорядочные движения сдали меня. Бабка начала орать на меня, словно я совершил жестокое преступление. Блин, я чувствовал себя совсем не круто. Имхо, она была немного преувеличила, ведь ведь кайфовать можно где угодно. Но она была решительна и потребовала, чтобы я покинул автобус. Я попытался ей объяснить, что я всего лишь наслаждался своими барбитуратами, но она не хотела слушать. Так что мне пришлось собрать свои вещи и выйти из автобуса. Стоя около остановки, я осознал, что потерял свое место в мире. Бабка с костылем забрала у меня последний шанс почувствовать себя свободным. Автобус уехал, а я стоял один, погруженный в свои мысли. Вот такая история, друзья. Я оказался на улице, бездомным наркоманом, потерянным среди серых домов и ржавых тротуаров. Но знаете что? Я не сдаюсь. Итак, вместо того чтобы садиться на автобус с ногой бабки с костылем, я буду следовать своим мечтам и стремиться к успеху. Я знаю, что это не будет легко, но я верю в себя. Я не нуждаюсь во внешнем стимуле, чтобы почувствовать себя целым и настоящим. Так что вместо того, чтобы сидеть на заднице и насиловать свое тело наркотиками, я решил обратиться к умному и мудрому образу жизни. Я начал позитивно мыслить, читать книги, заниматься спортом и шевелиться. Теперь я понимаю, что настоящий кайф не находится в белых порошках, а в свободном полете мысли. Живи полной жизнью, балдей от каждого момента и стремись к своим целям. Ты сможешь все, если поверишь в себя, чуваки и чувихи. Вот и закончилась моя история о том, как я купил кодеин, катаюсь на автобусе и меня выгнали бабки с костылем. Надеюсь, что она вас немного поразила и заставила задуматься. Это был лишь свисток о том, что может произойти, если потерять себя в наркотиках. Ты не одинок, bro. Они помогут тебе вернуться на путь к обычной жизни. Верь в себя и будь сильным, и тогда ничто не сможет остановить тебя. Stay strong, моя молодежь!